Ендрю Ллойд Веббер
Ендрю Ллойд Веббер – англійський композитор, народився в 1948 р. в музичній сім’ї. Його батько Вільям Ллойд Веббер, був директором Лондонського коледжу музики.
Хлопчик рано проявив музичні здібності. Творчість юного композитора зазнала впливу абсолютно різних музичних стилів. Йому подобалися Прокоф’єв, Шостакович, Дворжак і Мендельсон. Це, проте, не заважало йому бути завзятим прихильником короля рок-н-ролу, ідола 60-х Елвіса Преслі. А також Літла Річарда і знаменитих братів Еверлі. Моцарт. i Бетховен і Бріттен мирно «співіснували» з Роджерсом і Хаммерс- тайном. Знайомство з мюзиклами справило величезне враження на Ллойда Веббера – подивившись виставу «Моя прекрасна леді», він навіть створив домашній театр, для якого писав мюзикли. –
Ендрю вчився в Королівській академії музики. Але, незважаючи на пуританське» музичне виховання, вже в юнацькі роки він зацікавився Бродвейським театром і вирішив сам створити щось схоже.
У 1965 р. Ендрю Ллойд Веббер одержав лист від Тімоті Майлза Біндона Райса (нині відомого широкій публіці як Тім Райс). Того поета, що в той час працював у юридичній фірмі і пристрасно хотів стати рок-зіркою. Почувши про те, що юному композитору потрібен співавтор, який уміє писати вірші, Тім запропонував зустрітися і обгово рити можливість спільної роботи. Історична зустріч двох молодих людей поклала початок одному з найталановитіших і найуспішніших творчих дуетів в іс- торії музичного театру. З поетом- лібретистом Тімом Райсом, що став його творчим партнером на довгі роки, Веббер створив свій дебютний музично-театральний молотвір «Joseph and Amazing Technicolor Dreamcoat» (на біблійний сю жет).
Перші твори Веббера, які пізніше сприяли справжньому успіху композитора, спочатку не були поставлені і вважалися швидше про- бою пера. Одним з таких творів стала рок-опера «Ісус Христос- суперзірка» («Jesus Christ Superstar»). Масштабний твір, у якому «класичні» оперні традиції поєднувалися з виразними засобами року. Не маючи грошей на постановку, Веббер і Райс спочатку випустили Jesus Christ Superstar» у вигляді альбому (1972) з Иєном Гілланом, Мюрреем Хедом і Івонною Елліман у головних ролях. А вже потім була театральна версія, яка мала не менший успіх (і понині «Ісус» йде в багатьох театрах світу, включаючи московський Театр ім. Мос- совета). Фільм «Jesus Christ Superstar» також належить до числа «культових».
Наступним успіхом тандему став мюзикл «Евіта» (1976). Про життя дружини аргентинського диктатора Еви Перон, який також з великим успіхом був поставлений на Бродвеї і випущений у вигляді альбому. Свій знаменитий мюзикл «Кішки» (1980) Веббер писав уже без Райса, звернувшись за сюжетом до класичної англійської поезії в особі Т. С. Еліота. Цього разу альбом вийшов уже за постановкою. Новий великий успіх прийишов з <<Фантомом опери» («Phantom Opera», 1987 p.), головну жіночу роль у якому (партію Крістіни) Веббер написав спеціально для своєї тодішньої дружини, співачки Сари Брайтман.
У 1996 р. знаменитий кінорежисер Алан Паркер зняв фільм <<Евіта». Заради такої події Веббер і Райс знов об’єдналися і написали для кіноверсії нову пісню «You Must Love Me», яка стала хітом у виконанні Мадонни. Серед найбільш пізніх театральних постановок: «Sunset Boulevard» (1993), «Jeeves» (1996), «Whistle Down Wind» (1998), «Beautiful Game» (2000), «Bombey Dreams» (2002). Крім мюзиклів, Веббер є автором ряду інших творів. Серед яких віртуозні Варіації на тему Паганіні для віолончелі і естрадно-симфонічного оркестру, фортепіанні п’єси. І безперечно, монументальний «Реквієм», присвячений смерті його батька. Цей твір продемонстрував, що композитор може успішно працювати і в не дуже звичній для себе сфері . Сфері класичної, «серйозної» музики. За свій <<Реквієм», прекрасно виконаний Плачидо Домінго і Сарою Брайтман, Ендрю був удостоєний 1986 р. нагороди «Греммі» в но мінації «Краща сучасна класична композиція».
Геніальність Ендрю Ллойд Веббера знаходить свій вияв його дивній здатності вільно поводитися з різними музичними стилями. Він поєднує рок і класику. З однаковою легкістю пародіює оперету, рок-н-рол і навіть новомодний реп, він завжди сучасний і при цьому володіє власним оригінальним стилем. Його дар талановитого мело- диста доповнюється вмінням самостійно створювати найскладніші оркестровки для своїх творів (чим у наш час може похвалитися не кожний композитор), а також унікальним театральним «відчуттям».
Ендрю Ллойд Веббер живе у своєму маєтку Сідмонтон, у Хемп- ширі. З 1976 р. він проводить у Сідмонтоні щорічні фестивалі, на яких представляє на суд громадськості свої нові твори, перш ніж ставити їх у театрі. Ендрю щастить не тільки в композиторській, але й у фінансовій діяльності він очолює компанію «Дійсно корисна компанія», створену ним у 1977 р. і покликану представ- i ляти його інтереси. Крім цього, компанія займається продюсер- ською діяльністю. У 2000 р. Really Useful Group придбала компа- нію Stoll Moss, завдяки чому Ендрю тепер є власником понад десяти театрів Вест-енду. Членом його театральної трупи («Really Useful Group») є англійський принц Едуард.
Нагороди та інші регалії Веббера: сім премій «Тоні», три «Грем- мі, п’ять нагород Лоуренса Олів’є, Золотий Глобус, «Оскар» і наго- рода Товариства критиків за кращий мюзикл 2000 р., а також інші нагороди, що майже не піддаються переліку. В 1992 р. Ендрю був посвячений у лицарі за заслуги перед батьківщиною і став іменува- i тися сером Ллойд Веббером, а в 1997 р. одержав титул лорда і дефіс i у прізвище (тепер іменується лордом Ллойд-Веббером, бароном Сідмонтонським).
Эндрю Ллойд Уэббер. Привид опери
Ендрю Ллойд Веббер