Музика Стародавнього світу і Середньовіччя

З глибокої давнини дійшли до нас свідчення про музику. Барельефи на руінах храмів Ассирії, єгипетські фрески й інші пам’ятки далеких часів зберегли для нас зображення музикантів, що йдуть попереду війська, потішають своєю грою слух володаря, акомпанують співу або танцю. Але яка була ця музика, як саме звучали зображені стародавні- ми художниками інструменти, що саме співали співаки, про все це ми можемо тільки здогадуватися. Музика тих часів замовкла назавжди, вона не пережила своєї епохи. Інше, набагато більш важливе зна- чення для подальших часів мала музика Дав- ньої Греції і Середньовіччя.

Стародавня куль- тура передусім була підпорядкована розв’язанню релігійних завдань. Мистецтво розглядали як засіб, що нагадує про по- стійну присутність божеств у житті, у тому числі й у повсякденних справах. Тому твори світського змісту були пройняті релігійним значенням не менше, ніж культова архітектура або образотворче мистецтво.

Релігійні завдання ставилися і перед музикою. Прадавня людина дуже гостро сприймала музику вона проникала в найсокровенніші куточки її душі. Не випадково в більшості країн музиканти були служителями храмів (а іноді і жерцями); уміння ж грати на якому- небудь інструменті вважалося вищим, божественним даром. У процесі виконання музики величезну роль відігравала імпровізація: здат ність імпровізувати сприймалася як найвища близькість музиканта до божества. Можливо, тому стародавні автори не завжди прагнули записати свої твори, і від величезної епохи в три тисячоліття зали- шилася нікчемно мала кількість творів. Саме в старовину музика сформувалася як професійне мистецтво.