Клавдія Іванівна Шульженко
Клавдія Іванівна ШульженкоКлавдія Іванівна Шульженко – радянська естрадна співачка. На- родилася 24 березня 1906 р. у Харкові. Їй на роду було написано стати співачкою. З раннього дитинства вона любила пісні і збирала натовпи на вулиці, коли співала, сидячи біля розчиненого вікна. Перші аплодисменти одержувала від простих перехожих. На артистичну до- рогу дівчину ніхто не спрямовував. Її мама Віра Олександрівна була швачкою шила вдома, а батько Іван Іванович працював бухгалте- ром на Харківській залізниці. Діл для себе грав на гітарі, співав. Клавдія Іванівна починала як драматична актриса, вступила до харківського театру і вчилася у знаменитого тоді режисера Синельникова. Він же ій і запропонував такі ролі, в яких вона могла ще й співати. Багато хто готував ій майбутне драматичної актриси, але вона вибрала спів.
Брала уроки вокалу у професора Харківської консерваторії М.Л. Чемізова. В 1923 р. почала працювати в Харківському драма- тичному театрі того ж року дебютувала як співачка, виконавши i романс Зірки на небі» у виставі «Страта». Брала участь у всіх дивер- тисментах, що давалися в театрі між діями і в кінці вистави, паралельно виступаючи робочих клубах і естрадних майданчиках міста. Виконувані в цей період твори «Шахта № 3» і «Пісня про цегельний заводжають ся першими зразками сучасної побутової пісні. У 1927 р. композитор Юлій Мейтус спеціально для Шульженко написав кілька нових тво- рів (Червоний мак», «Червона Армія», «Гренада»), які невдовзі ста ли популярними. Весною 1928 р. Шульженко вирушає до Ленінграда, де бере участь у концерті для журналістів у Маріїнському театрі. А в 1929 р. дирекція Ленінградського мюзик-холу запрошує Клавдію Шульженко вступити в трупу театру.
У 1937 р. Клавдія Шульженко стає солісткою джаз-оркестру під керівництвом Я. Б. Скоморовського. В 1939 р. співачка стала лауреатом Першого Всесоюзного конкурсу артистів естради. У січні 1940 р. був організований джаз-оркестр під управлінням К. Шуль- женко і В. Кораллі, п чоловіка.
Співачка гастролювала в Єревані, коли оголосили про поча- ток війни. Добровільно вступивши в ряди діючої армії, Шульжен- ко стала солісткою фронтового джаз-ансамблю. За перший рік ленінградської блокади вона дала п’ятсот концертів. У кінці 1941 р. в репертуарі співачки з’явилася пісня «Синя хусточка», що стала однією з найпопулярніших пісень воєнного часу. Співачка брала участь у зйомках фільму «Кон- церт фронту, в 1943 р. пред- ставила програму «Міста-герої В 1945 р. Клавдія Шульженко отримала звання заслуженої ар- тистки республіки. 3 літа 1945 p. співачка стала виступати соль- но. Співробітничала з відоми- ми акомпаніаторами Л. Фіш- маном. Б. Мандрусом, Д. Аш- кеназі.
Прагнучи розширити тематику і збагатити форму ест- радної пісні, Шульженко 1947 р. звертається до сюїти В. Соловйова-Седого «Повер- нення солдата» і симфонічного вальсу А. Хачатуряна до драми М. Ю. Лермонтова «Маскарад». З 1950 р. вона співробітничае з 1. Дунаєвським. У 60-х роках Шульженко відмовилася від бага- тьох пісень, які, на думку співачки, не відповідали її віку, і знову звернулася до репертуару воєнних років. У 1971 р. Клавдії Шульженко було присвоено почесне звання народної артистки CPCP. 3 кінця 70-х років вона припиняє виступи з сольними програмами, бере участь у збірних концертах.
К. 1. Шульженко нагороджена орденом Леніна, орденом Тру- дового Червоного Прапора і багатьма медалями. Померла 1984 p. в Москві. З ім’ям Клавдії Іванівни пов’язано становлення радян- ської естрадної пісні. Кращі пісні її репертуару «Синя хусточка», «Давай закуримо», «Записка», «Три вальси», «Голубка» та ін.