Іван Семенович Козловський

Іван Семенович Козловський народився 24 березня 1900 р. в селі Мар’янівка Київської губернії в селянській сім’ї. З дитинства Івасика оточували люди, які щиро любили музику. Так, його бать- ко, не знаючи нот, чудово грав на віденській гармоніці, а мати співала. Коли хлопчик пішов до школи, його улюбленими пред- метами стали література і музика. Івась схоплював будь-яку мелодію на льоту і міг безпомилково відтворити її. Тому нікого не здивувало, коли вчитель, розді- ливши шкільний хор на дві гру- пи, одну доручив Івасю.

У свята хор співав у церкві. Молитви, які звучали під скле- пінням храму, залишили глибо- кий слід у серці Івася. Через багато років, вже будучи в зені ті слави. Козловський часто включав до свого репертуару релігійні твори.

Хлопчик дуже любив театр. На одному зі спектаклів він впер ше побачив гру української дра- матичної актриси Mapii Koc- тянтинівни Заньковецької. Ця зустріч остаточно визначила плани Козловського він почав працювати в трупі київського театру – Народного будинку.

У Києві на молодого тенора звернув увагу знаменитий компо- зитор Антон Кошиць. Незабаром Козловський уже був солістом у його хорі.

Сімнадцятирічний Іван став студентом Київського музично- драматичного інституту, що остаточно завершило становлення Козловського як професійного співака. В 1922 р. Іван співав у трупі Полтавського пересувного оперного театру. Сильний голос моло- дого співака, яскрава манера виконання, надзвичайна теплота і душевність його ліричних героїв зробили Козловського провідним артистом Полтавської опери. З 1924 р. Іван Семенович був соліс- том Харківського, а потім Свердловського оперних театрів, а в 1926 р. дебютував у Великому театрі. Ще Россіні говорив, що головним для співака е три речі: це голос, голос і ще раз голос. На феноменальному діапазоні голосу Козловського наголошено в Музичній енциклопедії світу.

Окрім роботи на оперній сцені, Іван Семенович активно зай- мався концертною діяльністю. Його репертуар включав твори ба- гатьох композиторів від Глинки і Чайковського до Шумана і Бетховена, чиї вокальні цикли він записував на грамплатівки. Співав Козловський і народні пісні, і старовинні романси, і арії з опер. Шедеврами стали його дуети з неждановою («Не спокушай») i Обуховою («Ночі божевільні»). Іван Семенович пристрасно любив українські пісні і з задоволенням їх виконував. Треба сказати, що любов до України і рідного села великий співак проніс через усе життя. Він чудово знав українську мову, звичаї свого народу, захоплювався природою і ніколи не забував про своє коріння. Так, Іван Семенович побудував у Мар’янівці музичну школу.

Коли Козловському виповнилося дев’яносто, він все ще продовжував мріяти про творчість. Іван Семенович Козловський був знаковою фігурою ХХ сто- ліття. Оперний співак (ліричний тенор), народний артист СРСР (1940), лауреат Державних премій, Герой Соціалістичної Праці (1980), він поєднував у собі талант актора, прекрасні вокальні дані і привабливу зовнішність, створив на сцені чудові образи лірич- них персонажів. Музичні критики одностайно вважають Козлов- ського останнім представником бельканто в Росії, ставлять його в один ряд з видатними діячами мистецтва, що залишили яскравий слід в історії світової культури.

Помер співак у 1996 р.

Іван Козловський “Українські колядки”