Бітлз
БітлзЛегендарна з Ліверпуля» (утворилася в 1959 – роз- палася в 1970 р.). Англійська рок-група, що заклала основи сучас- ної рок-музики. «Бітлз» були і залишаються символом молодіжної контркультури 60-х років. Є кумирами молоді впродовж декількох десятиріч.
На Заході дуже популярні всілякі соціологічні дослідження, мовляв, що було б, якби. Часто питання торкаються сфери ШОУ- бізнесу, де прибутки залежать від популярності. Як відомо, моло- діжні музичні колективи з постійним складом рідко доживають до «природної старості». Вони, як правило, розпадаються раніше че- рез цілий ряд причин. 1, відповідно, основне питання, яке хвилює дослідників: «Яка група зібрала б найбільшу кількість слухачів, найбільшу касу, викликала найбільший ажіотаж, якби раптом могла Возз’єднатися у своєму класичному складі?»
Для того щоб одержа и відповідь, не треба бути суперфахівцем. Вона очевидна це «Бітлз». Вони за час свого існування поставили таку кількість сві- тових рекордів у своїй сфері, що можна було б створити цілу кни гу рекордів іх Ось наочний приклад: колектив розпався три- дцять років тому, а іх збірка «Опе», випущена 2000 р., стала абсолютним лідером за швидкістю і кількістю продажів. Мабуть, це єдина група, яку знають і бабусі за сімдесят, і діти до шістна дцяти. Хто ж вони, «класики ХХ століття», що заслужили цей ти- тул?
Все починалося весною 1956 р. Жив на околиці Ліверпуля зви- чайний підліток Джон Леннон, який у віці п’ятнадцяти років ство- рив групу «Qurrymen». Цей поки що далекий від професіоналізму колектив виконував пісні в стилі кантрі, скіффл і різні рок-н- роли.
Шостого липня 1957 р., проходячи повз приходську церкву Св. Петра, Пол Маккартні почув музику, що долинала з салу, яка йому дуже сподобалася. Це грали «Qurrymen». Буквально через тиждень він уже ввійшов до складу групи. Пол був лівшею, але це не йому грати на гітарі. До того ж він володів безпереч- ним на ті часи талантом, знав напам’ять десятки текстів різних шлягерів, серед них і американських, які було дуже важко дістати.
У 1958 р. колектив поповнився ще одним п’ятнадцятирічним гітаристом, але вже з досвідом роботи в групі. Це був Джордж Харрісон, шкільний товариш Пола. Ці троє і стали ядром ансамб- лю, який тепер називався «Johnny and Moondogs». Решта учасни- ків постійно мінялася, поки на початку 1959 р. до них не приєднався однокурсник Джона Стюарт Саткліфф, що став бас-гітаристом групи.
У листопаді того ж року група поміняла назву на «Long John and Silver Beatles». Незабаром (у 1960 р.) вона скоротилася до «Silver Beatles». Згодом перше слово просто відпало і залишилося всім відоме і знамените «Beatles». Більшість дослідників схильна вва- жати автором назви Джона Леннона, який мав велику любов до різної гри слів. Річ у тому, що походження слова «beatles» можна розглядати двояко, як від «beetles» (жуки), так і від <<beat> (удар).
Tiei ж осені 1959 р. музиканти познайомилися з Елленом Уіль- ЯМСОМ – власником бару «Jacaranda Club». Він дозволив їм репе- тирувати у себе вдень, коли приміщення порожніло. Це не забарилося дати свої плоди. Вже у квітні наступного року «Бітлз» з успіхом гастролювали північною Шотландією, а бар перетворився На перший біт-клуб Ліверпуля.
Влітку 1960 р. групу запрошують до Гамбурга, куди вони і пря- мують, узявши з собою Піта Беста в якості ударника. Почавши з клубу «Indra», що недавно відкрився. «Бітлз» досить скоро опиня- ються в <<Кайзеркеллер», який був найпопулярнішим молодіжним клубом міста. Тепер у їх репертуарі не тільки чужа музика, а й понад сто власних пісень, які поступово починають витісняти шлягери, що приїлися. Набравшись досвіду за чотири з полови- ною місяці гастролей, «Бітлз» за підсумками року стає кращим з 350 біт-колективів Ліверпуля. Незабаром група знов вирушає до Гамбурга, де її майже одразу визнають кращою з усіх, що гастро- лювали в місті. В цей час із групи йде Саткліфф, що захотів повер- нутися до занять живописом.
У Гамбурзі «Бітлз» записують, нарешті, свій перший сингл <<Му Bonnies/Saints». Історія цього диска стала легендарною. Існуе версія, за якою музиканти намовили всіх своїх друзів питати їх пластинку, що тільки-но вийшла, у всіх музичних магазинах міста i викликали цим небувалий ажіотаж. Хоч би там як, але власни- ком одного з таких закладів виявився 27-річний Брайан Епстайн Його магазинчик знаходився буквально за 200 метрів від клубу <<Каверна» («Cavern»), де часто виступали «Бітлз». А 13 листопада 1961 р. він підписав контракт, за яким ставав їх офіційним мене- джером.
Брайану Епстайну пощастило домогтися прослуховування групи у звукорежисера Джорджа Мартіна, керівника фірми «Parlaphone». Зустріч відбулася 6 червня. Сторони залишилися задоволені, <<Бітлз» був запропонований контракт на рік, за умови заміни уда- рника. Через два дні на місці ударника став виступати Рінго Старр. З Рінго музиканти познайомилися ще під час гастролей у Гамбур- зі і вже тоді почали до нього придивлятися.
З появою Старра знаменита четвірка Ліверпуля нарешті воз- З’єдналася у своєму «зоряному» складі. На той час Леннон став грати на ритм-гітарі, Маккартні на бас і лише Харрісон зали- – шився вірний своєму амплуа соло-гітариста. При цьому в них був власний новий імідж, що легко впізнавався. Він полягав у піджа- ках без комірів і волоссі, зачесаному прямо на лоб. Пора було підкоряти світ.
Дебютний сингл «Бітлз» записали практично за місяць (вере- сень 1962 р.). Він тут же посів сімнадцяте місце в національному хіт-параді, що для авторського дебюту було не дуже погано. Прав- да, говорять, що це відбулося внаслідок того, що Епстайн викли- штучний ажіотаж, скуповуючи мало не левову частку всіх дис- х, що вийшли. Нехай там як, але другий сингл групи «Please Please Mes/«Ask Me Why» усього за три тижні очолив британський хіт-парад. Це був небувалий успіх 11 лютого 1963 р. менш ніж за 10 годин (585 хвилин) «Бітлз» записують дебютний альбом «Please Please Me». Він очолюватиме британські чарти більше півроку і поступиться місцем тільки на- ступному творінню «Бітлз». Після того як їх виступ у лондонському «Palladium» показали по телевізору, в країні почалася справж- ня бігломанія.
Це був перший випадок в історії, коли натовпи прихильників намагалися буквально порвати музикантів на суве ніри. Диски групи почали встановлювати різноманітні рекорди. Наприклад, на другий альбом «With Beatles» було подано найбіль- шу у світі кількість попередніх заявок триста тисяч. Не дивно, що 4 листопада в Королівське вар’єте» їх прийшла послухати сама королева. Саме тут Леннон і вимовив свою історичну фразу про те, що дехто замість плескати в долоні може просто «побрязкати діамантами».
Коли в січні 1964 р. пісня I want to hold your hand» вийшла на перше місце в США, всі зрозуміли, що бітломанія зробила крок за океан. Американці дуже неохоче приймають не «своїх» музикан- тів, але це був не той випадок. Понад чотири тисячі прихильників прийшли зустрічати «Бітлз» в аеропорт, ко- ли вони прилетіли на гастролі 7 лютого. До квітня в хіт-параді США налічувалося 14 (з 20 позицій) пісень квартету. Йому ж на- лежали п’ять перших рядків рейтингового листа. Коли музиканти згодилися прийти у дуже популярне в Америці «Шоу Еда Салліва- на», на участь у передачі було подано 60 тисяч попередніх заявок, за умови, що студія вміщала 700 людей. А під час трансляції пере- дачі по всій країні не було зареєстровано жодного злочину.
<<Бітлз» остаточно стають авторським колективом, цілком при- бравши зі свого репертуару чужі пісні. Це відбулося після їх пер- шого великого закордонного турне (червень 1964 р.) і виходу од- i нойменного альбому і музичного фільму «A Hard Days Night». 319 серпня по 21 вересня 1964 р. група гастролює по Північній Америці і після повернення записує альбом «Beatles For Sale». Цей диск, випущений у продаж 4 грудня, одразу ж розійшовся тира- жем у 700 тисяч екземплярів.
Такого світ ще не знав, Музикантам припала до душі практика одночасного випуску однойменних фільму і альбому. Наступним їх подібним досвідом став диск <<Help». Цього разу він з’явився як підсумок турне по двадцяти семи містах рідної Великобританії. Саме цей альбом вклю- чив знамениту «Yesterday». Під час гастролей в Америці «Бітлз» відвідали легенду рок-н-ролу Елвіса Преслі і, з чуток, навіть на- співали з ним декілька пісень на магнітофон, проте доля цих за- писів дотепер невідома.
12 червня 1965 р. було оголошено про нагородження «Бітлз орденом Британської імперії. Старше покоління консервативної Англії було приголомшене, багато хто на знак протесту навіть по- вернув свої ордени. Але фактично це було визнання нової молоді- жної культури.
Нове звучання відчувається в альбомі «Revolver», який побачив світ 5 серпня 1966 р. У ньому музиканти так захопилися використанням різних звукових ефектів, що більшість композицій просто неможливо було б виконати поза студією. Самі ж пісні набували гострої соціальної спрямованості.
Виснажені концертною діяльністю (вони щойно повернулися зі світового турне, відвідавши навіть Японію), «Бітлз» вирішують відмовитися від публічних виступів. Коротко ясно з цього при- i воду висловився Рінго Старр: «Ми втратили будь-який інтерес до гри на сцені. Вони стають студійною групою.
Метаморфоза, що відбулася з групою, знайшла своє якнайпов- ніше втілення в альбомі «Sgt. Pepper’s Lonely Hearts Club Band. Це була принципово нова музика. В записі однієї з композицій навіть брав участь симфонічний оркестр.
27 серпня 1967 р. від передозування чи то снодійного, чи то наркотиків помирає Брайан Епстайн, і його смерть стала почат- ком кінця групи.
Після припинення концертної діяльності кожний з музикантів почав потроху творити самостійно. Раніше це не заважало їм збира- тися для спільної роботи. Але коли 22 р. з’явився новий альбом, то стало зрозуміло, що ці часи минули. Багато фахів- ців вважають, що якби знаменита четвірка дотепер творила як едина команда, то у диска, що вийшов, можливо, була б назва і він був би одинарним. Проте вийшов просто «Подвійний білий альбом». Так його охрестила публіка через колір обкладинки. А може, такий під- хід до творчості пояснюється впливом, який мала на музикантів поіздка до Індії на початку року. Тоді ж з’явився чудовий мультфільм Yellow Submarine». У ньому вперше прозвучала пісня «All You Need Is Love», що стала справжнім гімном покоління.
У квітні 1968 р. група створила власну звукозаписну компанію «Apple Records», ідея якої належала ще Епстайну. У музикантів виникла ідея записати «живий концерт у студії, і вони вирішують здійснити його прямо на даху «Apple». Саме цей легендарний кон- церт (30 січня 1969 р.), розігнаний поліцією, і став останнім суміс- ним виступом <<Бітлз».
3 лютого у групи з’явився новий менеджер. Ним став досить відомий американський шоу-бізнесмен Аллен Клейн. У кінці літа 1969 р. <<Бітлз» записали новий альбом: «Abbey Road» («Монастир- ська дорога»). Диск вийшов глибоко філософським і трохи сум- НИМ.
На обкладинці останнього альбому групи «Let It Be», що вийшов на початку 1970 р., обличчя кожного музиканта поміщено в окрему рамку. Кожний сам за себе. На цей час Пол уже випустив власний сольник, а Джон створив власну групу. Далі так продовжуватися не могло, і «Бітлз» оголосили про свій розпад. Усі вони потім творили самостійно, але, як зазначив один із дослідників, «порізно вони не змогли досягти того, чого вони досягали разом, того досконалого – художнього результату, причиною якого була комплементарність їх талантів іронічного, гострого пера Леннона, видатного лірико- – мелодійного генія Маккартні, психоделічної «космічності» Харрісо- на і добродушної грунтовності Старра».