Семен Степанович Гулак-Артемовський
Ця людина була обдарована різнобічним талантом композитор, драматичний актор і драматург. Він був учнем співак і М. Глинки. Учні Київської духовної семінарії по черзі виходили на сцену і співали, а капельмейстер Петербурзької придворної спі- вацької капели Михайло Іванович Глинка слухав. Увагу гостя привернув м’який, ласкавий баритон. Юнак, який так задушевно співав ліричну українську пісню, був Семен Гулак-Артемовський. Невідомо, як би склалася доля сільського хлопця (народився він 16 лютого 1813 р. в українському містечку Городище Черкаського повіту), коли б не ця зустріч з Глинкою. Композитор відразу побачив у ньому обдаровану мистецьку особистість. Після приїзду до Петербурга Гулак-Артемовський живе в домі Михайла Івановича. Глинка ке- рував його музичною освітою, займався з ним співом. Юнак жадібно вбирав нові яскраві враження від зустрічей і розмов з видатними художни- ками, літераторами, музиканта- ми, які бували в Михайла Іва- новича. Це спілкування розши- рювало його мистецькі інтереси, розвивало естетичний світогляд.
Минув рік напруженої пра- ці. Розуміючи необхідність сис- тематичної освіти для розвитку таланту. Гулака-Артемовського, Глинка пропонує йому поїздку до Італії. Але для цього потрібні кошти 1 Михайло Іванович разом з Даргомижським організову ють концерт на користь молодого співака. На кошти, зібрані від концерту. Гулак-Артемовський іде до Італії вдосконалювати май- стерність співу.
Три роки він навчаться у відомого маестро Петро Романі, а після успішного дебюту у Флорентійському оперному театрі попер- тается на батьківщину, де його приймають до трупи імператор- ської опери. Гулак-Артемовський і Глинка знову зустрілись як друзі. Тільки цього разу перед вчителем стояв уже соліст провідного оперного театру в країні. 28 листопада 1842 р. відбулась прем’єра опери Глинки «Руслан 1 Людмила Партію Руслана готували знаменитий бас Йосип Пет- ром та Семен Гулак-Артемовський. Молодий співак вийшов пере- можцем у цьому змаганні.
На одній з вистав був присутній Тарас Григорович Шевченко. Він також із сприйняв спів і гру свого <<Артемовський співав Руслана, та так, що аж потилицю почуха- – далебі правда! Добрий співака, нічого сказать».
Гулак-Артемовський став одним з провідних артистів трупи З кожним роком розширювався його репертуар. Він співав голов- ні партії в операх Моцарта, Вебера, Доніцетті, Белліні, Россіні, з успіхом виступав в операх Глинки, Даргомижського, Верстовського.
Артистичний доробок співака складався з п’ятдесяти оперних партій. У 1863 році Петербург знову вітав Гулака-Артемовського, але цього разу не тільки як співака, а й як композитора. На сцені Марлінського театру 14 квітня 1863 р. відбулася прем’єра опери Запорожець за Дунаєм». Композиторські спроби Гулака-Артемов ського з’являлися й раніше. Серед його творів відомі вокально- хореографічний дивертисмент «Українське весілля», водевіль «Ніч під Івана Купала», музика до драми «Кораблекрушители, романси. обробки народних пісень, серед яких такі популярні як «Стоїть явір над водою» та «Спать мені не хочеться». А опера «Запорожець за Дунаем стала найбільш значним його творчим досягненням. Глибоке проникнення в природу народної музики, правдивість у відтворенні людських характерів, щирість і задушевність визначи- ли почесне місце нії опери в історії українського мистецтва. Вона Неодноразово ставилася на сценах українських театрів ще за жит тя композитора (він помер у 1873 р.) дотепер входить в їхній i репертуар.