Фридерик Шопен

Фридерік Шопен польський композитор, піаніст. Йому на- лежать понад 200 творів, у тому числі два концерти; чотири П’ЄСИ для фортепіано з оркестром; фортепіанне тріо; соната для віолон- челі і фортепіано; інтродукція і полонез; великий концертний дует для віолончелі і фортепіано; твори для фортепіано, включаючи три сонати, фантазію, балади, чотири скерцо, чотири експромти, 16 полонезів, близько 60 мазу- рок, 17 вальсів, 21 ноктюрн, 27 етюдів, 26 прелюдій, болеро, баркарола, колискова, рондо, кілька циклів варіацій; 17 пі- сень.

Фридерик Франтішек Шопен народився 1 березня 1810 р. в містечку Желязова Воля, побли- зу Варшави, в маєтку графа Скар- бека, де його батько, Микола Шопен, за походженням фран- цуз, служив домашнім учителем. Музична обдарованість Шопена виявилася дуже рано. У п’яти- річному віці він уже грав несклад- ні п’єси, що їх розучив під керівництвом сестри Люд- віки, яка була стар- шою за свого учня лише на три роки. 3 шести років юний Фридерік почав бра- ти уроки фортепіан- ної гри в чеського музиканта Войцеха Живного, що вважав- ся одним із кращих викладачів музики у Варшаві.

Про надзвичайний талант юного учня Живного, про його віртуозну гру не- забаром заговорили в середовищі знайомих родини Шопенів, а потім і в усій культурній Варшаві. Вже у вісім років хлопчик уперше виступає в публічному концерті в палаці Радзивіллів, що його влаштувало добродійне товариство.

Перший твір Шопена, що дійшов до нас, – невеликий Форте- піанний полонез соль мінор, написаний у семирічному віці. (Ці- каво, що того ж 1817 року полонез було видано.) А коли йому виповнилося дванадцять років, він уже був одним із кращих піані- стів серед варшавських музикантів.

У 1826 р. Фридерик вступив до Вищої школи музики, яка у той час вважалася однією з кращих у Європі. У 1829 р. після її закін- чення дев’ятнадцятирічний Шопен починає самостійну виконав- ську кар’єру і відтепер незмінно перебуває в центрі уваги варшав- ського музичного світу. Як писала одна зі столичних газет, «доля нагородила поляків Шопеном, як німців Моцартом».

У вересні 1831 р. Шопен приїхав до Парижа, де йому судилося провести останні вісімнадцять років свого життя. Париж 1830— 1840-х років ХІХ ст. вважався найбільшим культурним центром Західної Європи. Тут жили і працювали кращі представники фран- цузької літератури і мистецтва i Бальзак, Гюго, Берліоз, Делак- руа, Жорж Санд. Але не менше Париж 30-х років зобов’язаний своею славою іноземцям: Гайне, Міцкевичу, Россіні, Мейєрберу, Лісту. В 1831 р. цей перелік поповнився ще одним блискучим ім’ям польським музикантом Фридериком Шопеном.

.

Ф. Шопен – Прелюдия №4 ми-минор