Віталій Білоножко
Віталій БілоножкоВіталій Васильович Білоножко (11 червня 1953, с. Слобода, Буринський район, Сумська область, УРСР, СРСР — 9 січня 2024) — український співак, естрадний виконавець; Народний артист України (1995); засновник і організатор періодичного Міжнародного фестивалю родинної творчості «Мелодія двох сердець».
Віталій Васильович Білоножко народився 11 червня 1953 року в селі Слобода Буринського району на Сумщині.
Закінчив загальноосвітнью середнью школу та музичну семирічну школу за класом акордеону. Брав активну участь у художній самодіяльності району та області.
Навчався в Сумському музичному училищі на диригентсько-хоровому факультеті та в Київській Державній консерваторії за класом вокалу в народного артиста УРСР Костянтина Огнєвого.
Закінчивши музичне училище, Віталій працював у Чернігівській філармонії, служив в армії — у Київському військовому окрузі в десантних військах, під час служби в армії Віталій Білоножко був учасником Ансамблю пісні й танцю Київського військового округу.
Закінчив Київську національну консерваторію імені П. І. Чайковського. Водночас працював солістом Київського театру естради на Подолі.
Від 1981 року працював солістом Держтелерадіо України. Брав участь у Днях культури України у 25 країнах світу, зокрема у США, Канаді, Китаї, Великій Британії, Франції, Угорщині, Німеччині, Польщі, Чехословаччині, Японії, Сомалі та всіх республіках колишнього СРСР.
Першими піснями, записаними Білоножком на радіо, стали твори Максима Дунаєвського «Все пройдет» та «Городские цветы». Згодом Білоножко знайшов собі постійних авторів — Олександра Злотника (пісні «Возвращайся сюда», «Там де двоє зустрічаються», «Затанцую тебя», «Кто ты такой?», «Тайфун по имени Катя», «Старая дача», «Чарівниця», «Шануймо любов») та Олександра Осадчого («Ти — земле моя», «Твоє ім’я», «А була любов», «Не лукав», «Боже, дай Україні волю»). У 1994 році фірма «НАК» випустила дві касети під спільною назвою «Ярмарок», через рік — «Яблуневий туман», на яких зібрані останні на той час записи Віталія Білоножка. Відтоді ж Віталій почав концертувати разом зі своєю дружиною Світланою, колишньою солісткою оперети та ексдикторкою телеканалу УТ-1.
Загалом В. В. Білоножко випустив шість компакт-дисків в Україні, США та Канаді, антологію власної творчості та 12 аудіокасет.
У 1999 році, разом з дружиною, народною артисткою України Світланою Білоножко, став засновником регулярного Міжнародного фестивалю родинної творчості «Мелодія двох сердець», один із найпопулярніших у державі.
У 2000-х роках виступав у концертних програмах, зокрема був сталим учасником благодійних акцій і гала-концертів, у тому числі на ТБ, опікувався фестивалем «Мелодія двох сердець», одночасно викладав на кафедрі естрадного співу в Київському національному університеті культури і мистецтв.
Балотувався в народні депутати від партії «Сила і честь» на парламентських виборах 2019 року, № 22 у списку. Безпартійний.
9 січня 2024 року Віталій Білоножко помер на 71-му році життя від зупинки серця.
У грудні 1995 року Віталію Васильовичу Білоножку присвоєно звання народного артиста України.
За високу професійну майстерність та вагомий внесок у розвиток та популяризацію української пісні артист нагороджений Міжнародним орденом Миколи Чудотворця (1998) та «Президентською Нікою» (1997), є кавалером орденів Ярослава Мудрого V ступеня (2003), «За заслуги» ІІІ ступеня (2008), «За заслуги» ІІ ступеня (2013).
Лауреат багатьох всеукраїнських та міжнародних пісенних фестивалів і конкурсів, багаторазовий дипломант музичної премії Шлягер року.
- Віталій Білоножко виконував партію Лікомеда в опері Генделя «Дейдамі́я» в оперній студії консерваторії та в Ляйпцизькому оперному театрі.
- Співак виступав на 49 концертах у зоні відчуження Чорнобильської АЕС.