Музика Франції епохи Відродження

Франція у XV-XVI ст. зазнала важливих змін: закінчилася Столітня війна (1337-1453) з Англією, до кінця XV ст. заверши лося об’єднання держави; в XVI ст. країна пережила релігійні війни між католиками і протестантами. У сильній державі з абсолютною зросла роль придворних торжеств і народних святкувань. Це сприяло розвитку мистецтва, зокрема музики, що супроводжу- вала такі дійства. Збільшилася кількість вокальних та інструмен- тальних ансамблів (капел i консортів), що складалися зі значної кількості виконавців. Під час військових походів до Італії французи познайомилися i з досягненнями італійської культури. Їх глибоко вразили і підко рили ідеї італійського Відродження гуманізм, прагнення до гармонії з навколишнім світом, до насолоди життям. Якщо в Італії музичний Ренесанс був пов’язаний передусім з месою, то французькі композитори, окрім церковної музики, особливу увагу приділяли світській багатоголосній пісні – шансо- ну. Франція зацікавилася нею в першій половині XVI ст., коли вийшла збірка музичних п’єс Клемана Жанекена (близько 1485- 1558). Саме цього композитора вважають одним із фундаторів жанру.

У дитинстві Жанекен співав у церковному хорі в рідному місті Шательро (Центральна Франція). Пізніше, як припускають істо- рики музики, він вчився у нідерландського майстра Жоск’єна Де- пре або в композиторів з його оточення. Одержавши сан свяще- ника, Жанекен працював регентом (керівником хору) і органістом; потім його запросив на службу герцог Гіз. У 1555 р. музикант став співаком Королівської капели, а в 1556—1557 рр. – королівським придворним композитором.

Клеман Жанекен створив двісті вісімдесят шансонів (видані 3 1530 по 1572 р.); писав церковну музику меси, мотети, псалми. Інший напрямок французької музики пов’язаний із загаль- ноєвропейським рухом Реформації.

У церковних службах французькі протестанти (гугеноти) від- мовилися від латини і поліфонії. Духовна музика набула відверті- шого, більш демократичного характеру. Одним із найяскравіших

представників цієї музичної традиції став Клод Гудімель (між 1514 i 1520-1572) – автор псалмів на біблійні тексти і протестантських хоралів.