Симфонічна музика.

Симфоні́чна музика – музична творчість, що охоплює різні види і форми творів, написаних для симфонічного оркестру: симфонії, симфонічні поеми, концерти для інструментів соло і оркестру, сюїти, увертюри та ін.

Симфо́нія — жанр оркестрової музики, великий твір для оркестру. Класичні зразки симфонії написані для симфонічного оркестру і являють собою цикл з 4 частин, перша з яких пишеться в сонатній формі. Існують також симфонії для струнного, камерного, духового та інших складів оркестру.

Увертюра — інструментальний вступ до театрального спектаклю, частіше музичного, але іноді і до драматичного, а також до вокально-інструментальних творів — кантат і ораторій або до інструментальних п’єс сюїтного типу. Починаючи з XX століття такого роду музичні вступи нерідко передують у кінофільмах.

Концерт – віртуозний твір для сольного інструменту, переважно фортепіано з оркестром. В такому концерті  оркестр отримує більш самостійний симфонічно  вироблений характер, не завжди граючи роль тільки акомпанементу.

Симфоні́чна пое́ма — жанр симфонічної музики, одночастинний твір для симфонічного оркестру з програмою літературного, живописного, або, рідше, філософського чи історичного походження. Засновником цього жанру вважається видатний угорський композитор Ференц Ліст, який написав 13 симфонічних поем.

Симфонічна фантазія – симфонічний твір, створений з домінуванням елементів фантастики, буянням художньої уяви, довільним розвитком, яскравими контрастами, поєднанням різноманітних принципів формоутворення. С.ф. звичайно є одночастинним програмовим твором, що спирається на розробку народних пісенно-танцювальних тем.

Симфоньєта, також симфонієта — невелика симфонія, яка характеризується простотою музичного змісту, пом’якшенням конфліктної симфонічної драматургії. Звучання симфоньєти є меншим у порівнянні зі симфонією за рахунок скорочення масштабу частин в циклічній формі.

Симфонічна картина – це одночастинний симфонічний твір, програма якого має зображальний або описовий характер і характеризується довільною, частіше варіаційною формою, споглядальністю або повільною розповідністю, буянням образотворчих деталей.

Симфонічна сюїта – циклічна музична форма, складена з кількох контрастних частин. Термін «сюїта» був уведений у другій половині XVII століття французькими композиторами.
 

Всі визначення, які представлені на даній сторінці є посиланнями ( натискаючи на будь-яке, вас переводить на відповідний відеоматеріал).

Post Views: 2
0 0 голоси
Рейтинг статті
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі