Ігор Стравінський
Ігор СтравінськийСтравінський Ігор Федорович народився в місті Оранієнбаум 17 червня (5 червня) 1882 року в родині оперного співака і піаністки. Рід сім’ї походить від польських землевласників і спочатку прізвище звучало так – Сулима-Стравінські. В 9 років став навчатися грі на фортепіано.
Стравінський в 1905 році відвідував курс лекцій юридичного факультету, однак випускних іспитів не став здавати. Через рік він отримує свідоцтво про прослухані курси. Варто відзначити, що музикою в професійному плані Ігор Федорович захопився після навчання в Петербурзькому університеті. Тоді він 5 років займався з Миколою Римським-Корсаковим композицією, паралельно поповнюючи знання у всіх сферах музичного мистецтва.
Майбутній композитор зближується з Сергієм Дягілєвим, відвідує «Вечори сучасної музики», концерти нової музики піаніста і диригента Олександра Зилот. Перша музика Ігоря Стравінського була написана для фортепіано. У ній простежувався вплив французьких імпресіоністів і школи Римського-Корсакова.
Починаючи з 1910 року, композитор проживав то в Парижі у Франції, то в Росії, то в Швейцарії. У період 1914-1920 років він проживав у Швейцарії. Творчість Ігоря Стравінського звернулося до російського фольклору, який Стравінський вміло поєднував з модернізмом. Його музику замовив Дягілєв для балетів «Російські сезони». Перший балет автора «Жар-птиця» показали в Парижі на сцені «Гранд-Опера» 25 червня 1910 року. Так почався його шлях до слави.
У 1920 році Ігор Федорович переїздить до Франції і через 14 років отримав громадянство. Паризький період був дуже плідним. Він написав оперу-буф «Мавра», балети «Поцілунок феї», «Аполлон Мусагет», «Орфей» і «Гра в карти». Також його перу належать опера «Пригоди гульвіси», опера-ораторія «Цар Едіп», «Симфонія псалмів», мелодрама «Персефона», концерт для скрипки з оркестром і октет для духових.
Життя Ігоря Стравінського змінилася в 1939 році: композитор переїжджає в США і починає читати лекції «Музична поетика» в Гарвардському університеті. У 1945 році бере американське підданство. У 1950 -тих роках він звертається до біблійних сюжетів в своїй творчості. Найзначніші твори «Монумент Джезуальдо ді Веноза до 400 річчя», «Агон», «Потоп», «Священний спів на честь апостола Марка». Його стиль став конструктивно нейтральним і більш аскетичним.
У 1962 році Міністерство культури СРСР запросило автора відомих творів дати кілька концертів в Ленінграді і Москві. У 1966 році він серйозно захворів. У цей період Ігор Стравінський пише «Заупокійні піснеспіви» для камерного оркестру, хору та солістів.
Крім музики Ігор Федорович займався літературознавством. Він є автором таких автобіографічних книг як «Діалоги» та «Хроніка мого життя», збірки «Музична поетика». Свій останній твір написав на німецькій мові.
Помер Ігор Стравінський 6 квітня 1971 року в Нью-Йорку.
Ігор Стравінський музичні твори: соната для фортепіано, симфонія мі-бемоль мажор, сюїта «Фавн і пастушка», «Феєрверк», «Фантастичне скерцо», балети «Жар-птиця», «Петрушка» і «Весна священна», опери «Соловей», «Історії солдата», «Байка про Лисицю, Півня, Кота та Барана», хореографічні сцени «Весіллячка», «Пульчинелла».
Ігор Стравінський особисте життя
Був одружений двічі. У 1906 році композитор вінчається з Катериною Носенко, своєю двоюрідною сестрою. У шлюбі народилося 4 дітей – Федір, Людмила, Святослав і Мілена. Дружина і дочка Людмила померли від туберкульозу. Стравінський також заразився туберкульозом, але зумів впоратися з хворобою. У 1940 році він одружився вдруге на Вірі де Боссе, художниці й акторці.
Ігор Федорович Стравінський цікаві факти
Ігор Федорович характеризував величезною працьовитістю. Без перерви він міг працювати 18 годин. У віці 75-ти років його робочий день становив 10 годин.
Композитор був економним. Коли він бачив на отриманому листі марку без слідів штемпеля, він обережно відклеював її, щоб використовувати ще раз.
Стравінський добре малював, був цінителем живопису. З 10 000 томів його домашньої бібліотеки в Лос-Анджелесі більша частина книг були присвячені образотворчому мистецтву.
В Україні створено музей в місті Устилуг, присвячений композитору.
Він дружив з такими відомими людьми як Дебюссі, Равель, Пруст, Пікассо, Чарлі Чаплін, Коко Шанель, Саті, Олдос Хакслі, Уолтом Діснеєм.
Панічно боявся застуд. Тому завжди носив теплий одяг і іноді лягав спати в береті.
Він досконало знав 4 мови, а писати мін на 7-ми: німецькою, англійською, французькою, італійською, івритом, латинською та російською.
Любив випивати і часто жартував, що його прізвище треба писати як «Стравіскі».