Ріхард Штраус

Майбутній німецький диригент і композитор Ріхард Штраус з’явився на світ 11 червня 1864 в баварській столиці Мюнхені. Його батько був валторністом придворного оркестру. Хлопчика з 4 років почали навчатися грі на фортепіано. Уже в 6 років він намагався складати свої перші п’єси і зробив начерк увертюри для оркестру. Перший симфонічний твір, симфонію ре мінор, він написав в 1880 році.

У період 1882 – 1883 років Ріхард Штраус займався вивченням філософії й історії мистецтва в Мюнхенському університеті. Після навчання композитор їде в Берлін. Тут він знайомиться з керівником і диригентом Мейнінгенського придворного оркестру – Гансом фон Бюлов, який змінив життя юнака. Штраус в 1885 році став наступником Бюлова і керівником придворного оркестру Саксен-Мейдінгенского. Через рік його взяли в Мюнхенську придворну оперу на посаду третього капельмейстера.

З кінця XIX – початку ХХ століття, будучи при посаді диригента придворного Веймарського театру, Штраус гастролює в Бельгії, Англії, Франції, Голландії, Іспанії та Італії. У 1896 році відвідує Росію.

У період 1898-1918 років працює в Берліні в Королівській опері. Тут його обрали президентом Загального німецького музичного союзу. Також композитор був першим, хто вніс законопроект до рейхстагу про охорону авторських прав композиторів.

Ріхард Штраус був універсальним композитором, який складав музику в різних жанрах. Однак він прославився як автор симфонічних опер і поем. У 1888 році виконали його першу симфонічну поему «З Італії». Через рік була написана поема «Дон-Жуан», яка зробила Штрауса знаменитим.

Всього Ріхард Штраус написав 7 симфонічних поем (найвідоміші «Веселі витівки Тіля Уленшпігеля», «Так говорив Заратустра», «Домашня симфонія»). На початку ХХ століття композитор вирішив присвятити себе новому для себе жанру – опері. Він написав такі опери як «Гунтрам», «Згаслі вогні», «Саломея», «Електра», «Кавалер троянди». У 1914 році композитор пробує себе в балетній музиці, створивши «Легенду про Йосипа», «Інтермеццо».

У 1919 році Ріхард Штраус очолив Віденську оперу, керуючи нею разом з композитором Францом Шальке аж до 1924 року. У період 1933 – 1935 років займав пост президента Імперської музичної палати. У 1936 році він створив гімн для XI літніх Олімпійських ігор, які проходили в Берліні.

У 1940 році композитор написав «Урочисту музику в честь 2600-річчя союзної з рейхом японської монархії». Через 2 роки була поставлена ​​його остання опера «Каприччіо» в Мюнхені.

З 1945 року композитор живе в Швейцарії, а після закінчення Другої світової війни його засудили за співпрацю з нацистами. Останній твір автора – «Чотири останні пісні для сопрано і оркестру».

Ріхард Штраус в травні 1949 року повертається до Баварії, в свій маєток Гарміш-Партенкірхені, де і помер 8 вересня цього року.

Цікаві факти про Ріхарда Штрауса
Він був передовим представником нової течії – програмної музики.

У 1894 році одружився на співачці Пауліні Марії де Ані. У шлюбі народився син Франц. Коли дружина подала на розлучення з композитором через ревнощі, той кінця своїх днів не припиняв писати і присвячувати свої твори колишній дружині.

Композитор був почесним доктором Мюнхенського і Гейдельберзького університетів, а також членом Академії мистецтв в Берліні.

Ріхард Штраус був автором найскандальнішої опери за всю історію – «Саломеї» за однойменною драмою Оскара Уайльда.

Він 5 років керував кращим оперним театром світу – Віденською оперою.

На згадку про композитора щороку в маєтку Гарміш-Партенкірхені проходить Фестиваль класичної музики Ріхарда Штрауса