Композитор, диригент, педагог, засновник української диригентської школи, академік АМУ (з 1997 .), заслужений артист УРСР, Народний артист УРСР (з 1972 р.), Народний артист СРСР (з 1991 р.), Герой України (з 2002 р.).
Шевченківська премія 1983 року за хорову сюїту «Лемківське весілля», збірку «Обробки українських народних пісень».
Народився 6 грудня 1903 року у м.Самборі Львівської області.
Помер 8 червня 2006 року у м.Львові.
Життєпис:
Микола Колесса зростав у атмосфері музикування і співу. У 1911 році розпочав навчання у Музичному інституті ім.М.Лисенка. Та Перша Світова війна змусили Миколу Колессу шукати прихистку у Відні. Там майбутній композитор навчався у гімназії і брав приватні уроки гри на фортепіано. Пізніше брав уроки у приватній школі італійської піаністки М. де Джеллі. Повернувшись до Львова, зацікавився диригуванням. За порадою батьків М.Колеса вступає на медичний факультет Ягеллонського університету у Кракові, де навчається з 1922 по 1923 рік.
У 1924 році вступив до Карлового університету у Празі на факультет філософії та славістики, а також записався вільним слухачем до педагогічного інституту ім.Драгоманова на музичний факультет, де вивчав гармонію у Ф.Якименка та диригування у П.Щуровської. В 1925 році М.Колессу прийняли на ІІ курс відділу композиції та диригування Празької консерваторії, навчання у якій він завершив у 1928 році. Першим професійним твором композитора стала «Українська сюїта» (1928 р.). Після закінчення консерваторії, М.Колесса вступив до Школи вищої майстерності, де навчався композиції у В.Новака.
На той час у доробку композитора з’являються: Варіації для симфонічного оркестру, Фортепіанний квартет, дві сюїти для фортепіано ‑ «Дрібнички» та «Пасакалія, скерцо, фуга». З дипломом диригента й композитора М.Колесса повертається до Львова. Викладає у оперній студії при консерваторії Польського товариства, диригує хором «Стрийський Боян», веде курси сільських диригентів. Згодом отримав постійне місце викладача теоретичних дисциплін та диригування у Вищому музичному інституті ім.М.Лисенка у Львові (1931-1939 рр.). У 1953-1965 роках ‑ ректор, з 1957 року ‑ професор Львівської консерваторії. Активно виступав як диригент із симфонічними оркестрами Львівської філармонії, Театру опери та балету (1944-1947 рр.). Водночас був художнім керівником і головним диригентом хорової капели «Трембіта» (1946-1948 рр.). Виховав цілу плеяду диригентів: С.Турчак, І.Гамкало, Ю.Луців, І.Юзюк, Є.Вахняк, Т.Микитка, Б.Антків, О.Кураш, Р.Филипчук, Є.Досенко Б.Герявенко і багато інших, а підручник «Основи техніки диригування» й донині залишається основною навчальною книгою для декількох поколінь музикантів. Його ім’ям була названа Львівська державна музична школа № 2.
Творчість: композитору належить авторство 1-ї і 2-ї симфонії (1950 р., 1966 р.), «Українська сюїта» (1928 р.), «Симфонічні варіації» (1931 р.), сюїта «В горах», фортепіанні твори: «Картинки Гуцульщини», «Три коломийки», «Гуцульський прелюд», «Про Довбуша».