Гектор Берліоз
Гектор Берліоз народився 11 грудня 1803 року в містечку Ла-Кот-Сент-Андре в родині лікаря. Батько займався з ним латиною, географією, музикою, історією. Він віддав Гектора вчитися грі на гітарі і флейті. Уже в 12 років Берліоз складав для місцевого ансамблю музику.
За наполяганням батька він вступив в Медичну паризьку школу в 1821 році. Але через три роки, Гектор покинув навчання. У 1826-1830 роках навчається у Жана Франсуа Лесюера в Паризькій консерваторії. У 1830 році отримує почесну консерваторську нагороду – Римську премію, яка дозволила йому 2 роки перебувати в Італії. Під час навчання в консерваторії він створює свій найкращий твір – «Фантастичну симфонію».
В Італії композитор створив симфонічний твір «Le retour a la vie» і увертюру «Король Лір». Його музичні твори завойовували все більшу популярність. У 1834 році він написав симфонію «Гарольд в Італії», що нагадує про його перебування в країні і захоплення творчістю Байрона.
У Парижі в 1838 році відбулася прем’єра його опери під назвою «Бенвенуто Челліні». Публіка прийняла її не дуже тепло і оперу згодом виключили з репертуару. У 1839 році композитор завершує третій великий твір для хору, солістів та оркестру – симфонію «Ромео і Джульєтта» трагедії У. Шекспіра.
Гектор Берліоз часто присвячував свої твори героям Липневої революції 1830 року, в якій він і сам брав безпосередню участь ( «Четверта симфонія», «Реквієм»). Вони виконуються під відкритим небом на площах великою кількістю виконавців.
Крім композиторської діяльності, Берліоз був відомий, як і видатний диригент. У 1843 році він гастролював в Росії, Англії, Австрії, Чехії, Німеччині, Угорщині. Гектор Берліоз був першим в історії гастролюючим диригентом жанру виконавського мистецтва, який виконував не тільки свої твори, а й творіння інших авторів. Концертна діяльність допомогла йому зробити художні відкриття. Гектор Берліоз придумав нові поєднання тембрів і незвичайні тембри, ввів в музику нові штрихи у струнних інструментів. Свої ідеї він узагальнив в «Трактаті про сучасне інструментування і оркестровку». Його перу належить також «Диригент оркестру» – нарис про мистецтво.
У Парижі в 1846 році відбулася прем’єра його драматизованої ораторії під назвою «Засудження Фауста» (по Йогану Гете). Публіка зустріла її прохолодно і після цього композитор симфоній більше не складав.
У 1854 році він створив кантату «Дитинство Христа» і оперу «Троя». У 1856 році його прийняли в члени Інституту Франції. Останнім твором Берліоза була опера «Беатріче і Бенедикт» в 1862 році. У період 1867-1868 років композитор знову відвідує Росію, де публіка завжди його тепло приймала.
Помер великий композитор 8 березня 1869 року.
Гектор Берліоз твори – «Гарольд в Італії», «Траурно-тріумфальна симфонія», «Ромео і Джульєтта», «Таємні судді», «Король Лір», «Фантастична симфонія», «Мрія і Капріс», «Роб-Рой», «Римський карнавал», «Бенвенуто Челліні», «Беатріче і Бенедикт», «Троя», «Леліо, або Повернення до життя», «Клеопатра після битви при Акції», «Остання ніч Сарданапала».
Гектор Берліоз цікаві факти
Був двічі одружений. Першою дружиною композитора була ірландська актриса Гарріет Сімпсон. Одружилися вони в 1833 році, а на початку 40-вих розлучилися через невиліковну нервову хворобу дружини. Після її смерті Гарріет Берліоз одружився зі співачкою Марією Ресіо. Вона також раптово померла в 1854 році. Від першого шлюбу у композитора був син, який помер в 1867 році.
Він був першим композитором національної французької школи.
Його твори стали популярними серед співвітчизників в період Франко-прусської війни (1870 рік).
Син Берліоза – Луї Берліоз, служив капітаном на торговому судні. Коли він перебував на Кубі, то підхопив жовту лихоманку, внаслідок якої і помер 5 червня 1867 року. Гектор Берліоз дізнався про смерть сина лише через місяць.
Композитор любив відвідувати Росію з гастролями. Одного разу в 1867 році він відхилив вигідну пропозицію від компанії Steinway з пропозицією виступити за 100 000 доларів в Нью-Йорку заради гастролей в Росії.
Гектор Берліоз “Фантастична поема”